18.05.2020
Тема заняття:
"Розвиток культури України у XVIII столітті.
Освіта і наука. Києво - Могилянська академія. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика."
Перегляньте відеоматеріал за посиланням , знайдіть в інтернеті матеріал по історії Києво-Могилянської академії та створіть у зошиті конспект.
https://www.youtube.com/watch?v=PTP6DbVAE_8&list=PLv6ufBUWdRi3a99-jLH5Z5adiwYVv16jD&index=20&t=0s
Домашнє завдання :параграф 33, скласти конспект про Києво- Могилянську академію.
11.05.2020
Тема заняття:
"Всесвітня історія.Східний Світ у XVI-XVIII ст.
Індія. Китай. Японія"
Для знайомства з новою темою, пропоную переглянути відеоматеріал за посиланням , що знаходиться нижче
Домашнє завдання : опрацювати параграфи 27,28; підготувати презентацію із 5-6 слайдів на тему "Культура XVI-XVIII ст. однієї із Східних країн на ваш вибір."Роботи висилати до 19.05.
04.05.2020.
Тема заняття:
"Підкорення Кримського Ханства. Колонізація Півдня України. Гайдамаки. Коліївщина. Рух опришків"
Для вивчення нової теми рекомендую переглянути відео за посиланням, прочитати параграфи 30,31 ; вивчити матеріал параграфу 32 та скласти хронологічну табличку за зразком
№
|
ДАТА
|
ПОДІЯ
|
https://www.youtube.com/watch?v=Bxy9JMLm_HI
https://www.youtube.com/watch?v=rSFyVfxWD1M
Виконане домашнє завдання надіслати до 11.05.2020р.
28.04.2020.
Тема заняття:
"Українські землі у 20-90-х роках XVIII ст. Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату"
Перегляньте відеоматеріал,опрацюйте параграф 29 підручника,
https://www.youtube.com/watch?v=xZF4iZwqDeI
Домашнє завдання:
Виконайте тести за розташованим тут посиланням. Для цього натисніть віконце "тестування",зареєструйтесь ,ввівши своє ім'я .Результати роботи у вигляді скріну надішліть мені на пошту до 06.05. Успіху!
https://naurok.com.ua/test/ukra-nski-zemli-v-20-90h-rokah-xviii-st-330768.html
20.04.2020.
Тема заняття:
"Узагальнення матеріалу за розділом "Українські землі наприкінці 50-х рр. 17 ст.-на початку 18 ст."
Повторіть матеріал розділу IY стор. 153-218 та виконайте у зошиті тестові завдання стор.220-222(переписувати запитання та текст відповіді не потрібно;тільки цифра та буква -1-в;3-г і т. д.).Завдання виконати до 28.04. та надіслати на пошту одним листом.
13.04.2020.
Тема заняття:
Перегляньте відео по темі уроку.
Виконайте тести та перешліть результат вчителю у форматі скріну сторінки на електронну пошту.
Увага!!!
Всі виконані завдання пересилати до наступного понеділка(20.04) лише на електронну пошту (головна сторінка блогу). Завдання, надіслані пізніше, будуть вважатися невиконаними, за винятком форс-мажорних причин, а саме: хвороба, відсутність засобів зв'язку).
Завдання для самостійного опрацювання: вивчити параграф 28.
06.04.2020р
Заняття на тему: "Гетьман Пилип Орлик і його Конституція.
Ліквідація козацького устрою на Правобережжі".
Завдання: опрацювати параграф №27. Особливо звернути увагу на сторінки 202-205; тести у зошиті виконувати не обовязково,а результати присилати у формі screen.
Заняття на тему:
«Гетьманщина в часи правління Івана Мазепи»
Мета:
·
сформувати уявлення про участь України у Північній війні;
охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику уряду Гетьманщини в період 1687
– 1709 рр; Визначити причини повстання І.Мазепи проти царської влади;
·
Розвивати вміння учнів аналізувати історичні джерела,
працювати над вивченням історичних подій, вести документацію, висловлювати й
аргументувати власну точку зору;
·
Виховувати інтерес до історичного минулого свого народу.
Основні поняття: Північна війна, Полтавська битва,
«мазепинці».
Основні дати і події:
-
1687р. липень – козацька рада на р. Коломак, обрання
гетьманом І.Мазепи;
-
1710 – 1721 – Північна війна Росії проти Швеції;
-
1702 – 1704 – Повстання на Правобережній Україні
-
На чолі з С. Палієм;
-
1708р. – Похід шведського короля Карла ХІІ на Москву
через Україну;
-
1708р. жовтень – початок виступу І.Мазепи проти царської
влади.
-
1709р. березень – перехід на бік І.Мазепи запорозьких
козаків на чолі з кошовим отаманом.
-
1709р. – спалення Батурина
-
1709р. червень – Полтавська битва.
-
Після заняття ви зможете:
-
визначити головні причини повстання Мазепи проти царської
влади;
-
аналізувати зміст українсько – шведського договору та
історичні джерела;
-
визначити наслідки Полтавської битви для України;
-
характеризувати політичне становище в Україні після
Полтавської битви.
Здавна в
народі говорять «Не май сто рублів, а май сто друзів»: То чи ж мав друзів
Мазепа і чи був для нього справжнім другом московський цар Петро І ?
Вивчення
нового матеріалу.
1.
Робота з портретом І. Мазепи.
Історична постать
Іван Степанович Мазепа — український
державний і політичний діяч, гетьман Лівобережної України (1687—1704), гетьман
Війська Запорозького обох берегів Дніпра (1704—1709).
Метою Мазепи як гетьмана Війська
Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя,
Запорожжя і, якщо можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної Української
держави під гетьманським реґіментом, та встановлення міцної автократичної
гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням
традиційної системи козацького устрою.
Він будує в усій Гетьманщині цілу низку церков, споруджених у стилі
українського бароко. Після великого Богдана Мазепа вперше поставив особу
гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Недарма в народі побутувала
приказка: «від Богдана до Івана не було гетьмана». Свою владу він ототожнював з
могутністю держави. У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від
орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба з Росією видавалась на той час
безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича,
спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії. Його відкрита й
послідовна підтримка старшини збуджувала повсюдне невдоволення серед народних
мас та настроєних проти старшини запорожців.
Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в
Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва,
головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України.
Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в
образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської
України.
Це
було бароко, українське бароко, близький родич західноєвропейського, але, разом
з тим, глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи
Мазепи.
1700 року вибухнула Північна війна. У виснажливій боротьбі за
володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали
московитський цар Петро І і 18-річний король Швеції Карл XII — обдарований
полководець, але кепський політик. Зазнавши ряду катастрофічних поразок на
початку війни, Петро І, цей палкий прихильник західних звичаїв, вирішує
модернізувати армію, управління й суспільство взагалі. Значно зміцнювалася
централізована влада, пильніше контролювалися всі ділянки життя, відмінялися
також «застарілі звичаї». В межах цієї політики під загрозу потрапляла гарантована
у 1654 р. традиційна автономія Гетьманщини.
Загальне невдоволення нарешті штовхнуло Мазепу шукати іншого
покровителя. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став
погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I.
Після
того, як Мазепа переконався в тому, що Петро І нищить основи української
державності, він вирішив використати умови, створені Північною війною
(1700—1721 рр.) для розв'язання державницьких проблем іншим шляхом. Петро І
порушив зобов'язання обороняти Україну від ненависних поляків, що являло собою
основу угоди 1654 р., і український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним
зберігати вірність цареві. 7 листопада (28 жовтня) 1708 р., коли Карл XII, який
ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого
краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3 тис. козаків і провідних
членів старшини.
Підписання
Коломацьких статей та основні напрямки політики І.Мазепи.
Опрацювання тексту за підручником « У яких
напрямках розвивалася зовнішня політика І. Мазепи».(стор.192-195)
Робота з історичним
джерелом( з листа французького посла Жана де Балюза 1704 рік.)
Французький
дипломат Жак Балюз, який 1704 р. зустрічався з І. Мазепою, залишив
таке свідчення: «З Московії я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька
днів гостем володаря Мазепи, що обіймає найвищу владу в цій країні. На кордоні
мене зустріла почесна козацька варта й з великою пошаною допровадила до
міста Батурина, де в замку
має резиденцію володар Мазепа. Він вельми полюбляє оздоблювати свою розмову
латинськими цитатами, а досконалістю знання цієї мови може суперничати з
найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна;
щоправда, під час бесіди більше воліє мовчати та слухати інших. При його дворі
- два лікарі-німці, з якими Мазепа розмовляв їхньою мовою, а з італійськими
майстрами, яких є кілька у гетьманській резиденції, говорив по-італійськи. Я
розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв
мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і
Південну Францію, був на прийомі в Луврі. Не знаю тільки, чи в цьому твердженні
нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й
голландські.
Розмова з ним дуже приємна; він має великий
досвід у політиці; на противагу московитам, стежить і знає, що діється в чужоземних
країнах. Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у
житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.
Кілька разів я дуже обережно навертав розмову
на сучасну політичну ситуацію, але мушу зізнатися, що нічого певного з цього
володаря не міг витягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім
мовчати, або говорити й не сказати. Все-таки гадаю, що навряд чи любить московського
царя, бо ні слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя».
Робота в
зошитах.
Запис умов
українсько – шведського договору 1708р.
Умови українсько –
шведського договору 1708р.
·
Україна стає незалежною і вільною. Усі землі, загарбані
Москвою, повертаються назад Україні.
·
Шведський король зобов’язувався захищати Українську
державу від ворогів, коли про це просить гетьман.
·
Мазепа стає довічним князем України.
·
Шведський король не має права претендувати на помаду
князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати
п’ять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.
Робота з картою. Полтавська битва.
Ми прослідкуємо битву між військами Петра І і Карла ХІІ в союзі з гетьманом
І. Мазепою та позначимо її на контурних картах.(в кого є можливість роздрукуйте
карту з інтернету)
Учні заповнюють картки – схеми опису битви.
Схема опису битви Назва битви_________________________________ Дата битви__________________________________ Місце битви ________________________________ Чисельність протидіючих сторін: Московські війська_______________________________ Шведські війська_________________________________ Козацьке військо_________________________________ Очільники військ________________________________ Особливості битви _______________________________ Результати битви_________________________________ |
Робота в
зошиті над запитанням: Що змусило Мазепу піти на угоду зі шведами?
Усно:
1. За яких обставин Іван
Мазепа прийшов до влади?
2. Якими були основні заходи
у внутрішній політиці Івана Мазепи?
3. Які головні напрями та
етапи зовнішньої політики Івана Мазепи?
4. Назвіть причини
національно- визвольної акції Івана Мазепи.
Написати роздум « Хто для мене є
Іван Мазепа: герой чи зрадник?».
Немає коментарів:
Дописати коментар