7 клас Історія України

18.05.2020

Тема заняття. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

Церковний розкол. Католицька церква XI-XV століття. Середньовічні  єресі та боротьба з ними.

Для вивчення нової теми перегляньте відеоурок за посиланням ,що знаходиться нижче.

https://www.youtube.com/watch?v=BHEt2fpp5gk
Домашнє завдання : опрацювати матеріал параграфу 24.25.

11.05.2020

Тема.  Середньовічний Схід.

Держава і суспільство в середньовічному Китаї та Індії. Японія

Для вивчення нових тем пропоную переглянути відеоматеріал за посиланнями ,що знаходяться нижче

https://www.youtube.com/watch?v=bJLIjwUjC7Q

https://www.youtube.com/watch?
v=AMRN30Tax7A&list=PLv6ufBUWdRi35Ay0NqOktWuF5BAN0dgay&index=94

https://www.youtube.com/watch?v=D95Cj0DZwCI&list=PLv6ufBUWdRi35Ay0NqOktWuF5BAN0dgay&index=99

Домашнє завдання: опрацювати матеріал параграфів 20,21;у зошиті виконати завдання  8 стор.266  та завдання 9 стор.278

04.05.2020.

Тема. Суспільне і церковне життя на теренах України в XIV-XV ст.

Сільське господарство.Ремесла і торгівля.  

Міста ,магдебурське право.Практична робота

Для вивчення нової теми опрацюйте матеріал параграфів 23,24.

Перегляньте відеоматеріал.

https://www.youtube.com/watch?v=qxjxW-r84qM&list=PLv6ufBUWdRi2vc0yOzw-IJr4jRnwSJLdQ&index=24
https://www.youtube.com/watch?

v=L1_3j97bCMQ&list=PLv6ufBUWdRi2vc0yOzw-IJr4jRnwSJLdQ&index=25

Домашнє завдання : вивчити матеріал параграфів, завдання 5 стор.205 виконати у зошиті  та надіслати фото роботи мені на пошту.

27.04.2020.

Тема.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.Кревська унія.

Для вивчення теми опрацюйте матеріал параграфу 20-21 та  перегляньте відеоматеріал за посиланням .

https://www.youtube.com/watch?v=j_SHV_VXr84

Домашнє завдання :вивчити матеріал параграфу та виконати тестові завдання.

Щоб виконати тести натисніть піктограмку під назвою" Українські землі під владою іноземних держав".

https://learningapps.org/watch?v=pvote91m317

Результати тестів (скріншот )чекаю до 05.05.

20.04.2020.

Тема.Культура Галицько-Волинської держави.

Перегляньте відеоматеріал

https://www.youtube.com/watch?v=Bq_RZX_vFr8

Дайте відповіді на запитання тестів та скрін результату надішліть  на пошту до 22.04.2020.

http://vneshkoly.com.ua/component/joomlaquiz/?quiz_id=26

Домашнє завдання :опрацювати параграфи 18,19.

13.04.2020 р.

  Тема. Галицько-Волинської держави.
https://www.youtube.com/watch?v=UphjfSIFYc4
Після заняття ви зможете:

–       називати дати подій та події за датами:

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави

1199–1205 рр. – князювання Романа Мстиславича

1238 р. – утвердження Данила Романовича в Галичі

1201–1264 рр. – роки життя Данила Романовича.

–      визначати поняття і терміни: Галицько-Волинська держава, громадянська війна, самодержавство;

–      давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу;

–      показувати на карті територію держави, утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав;

–      називати історичні (писемні) джерела, що стосуються утворення Галицько-Волинської держави, зокрема, періоду правління Романа Мстиславич;

–      визначати особливості утворення Галицько-Волинської держави;

–      оперувати хронологічними даними під час розв’язання (вирішення) відповідних задач (завдань);

–      застосовувати у мовленні поняття і терміни;

–      з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки стосовно зростання впливу і ролі боярства Галицько-Волинського князівства;

–      порівнювати основні етапи діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича.

ХІІ – п. п. ХІІІ століть»; маркери, ватман; різнорівневі завдання; додаткова інформація (інформаційні картки).

Епіграф уроку. «Був він державцем всієї Руської землі»... Галицько-Волинський літопис

Прочитайте фрагмент із Галицько-Волинського літопису:

«Був він державцем всієї Руської землі... кидався був на поганих, як той лев… і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

Які риси характеру людини перераховує літописець?  

 Справді, сміливість, хоробрість притаманні князеві Роману Мстиславичу, який був творцем Галицько-Волинського князівства – держави, що впродовж століття розвивала державотворчі традиції Київської Русі. Сьогодні ми з вами ознайомимося з подіями, які призвели до її утворення.

«Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися.

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
·         988 р. – заснування Володимира Волинського; ·         1141 р. – Галич столиця князівства; ·         князь, бродники; ·         Роман Мстиславович, Ярослав Осмомисл; ·         Галичина і Волинь – окремі князівства; «Повість минулих літ»	·       Які роки стали доленосними для князівств? ·       Які терміни і поняття вивчимо? ·       Які князі були тут володарями? ·       Про які нові землі йтиме мова? ·       Про нові історичні джерела?	·      1199 р.; 1199-1205 рр.; 1201-1264 рр.; ·      «самодержавство», Галицько-Волинська держава; ·      Роман Мстиславич, Данило Романович; ·      територію Галицько-Волинської держави; ·      Галицько-Волинський літопис

·         988 р. – було хрещення русі і заснування Володимира Волинського; ·         князь – володар; бровники – люди Північного Причорномор’я; ·         Ярослав Осмомисл був кращим за інших князів Галичини; ·         між Галичиною і Волинню жвава торгівля; ·         «ПМЛ» дає опис землям Галичини

·       Що відбулося в ті роки, що і на теренах інших князівств? ·       Чи вживаються попередні терміни і в цій темі? ·       Порівняти діяльність попередніх князів з тими, що вивчимо ·       Як змінювалася територія утвореної держави і що цьому сприяло? ·       Як аналізувати нові історичні джерела?

·      1199 р. – князювання Рюрика в Києві; ·      громадянська війна – смута; ·      діяльність Романа Мстиславича була більш корисною за попередніх князів; ·      територія держави збільшилась за рахунок об’єднання князівств; ·      Галицько-Волинський літопис дає характеристику Роману Мстиславичу і Данилу Галицькому

Опрацьовуючи параграфи підручника ,спробуйте дати відповіді на запитання(усно):

–      Що стало причиною масових виступів населення Галичини проти іноземців?

–      Хто в 1218 оволодів Галичем?

–      Які події сприяли зміцненню становища Данила?

–      Які землі Данило відібрав у поляків? Покажіть їх на карті.

–      Де перебував Данило у 1223?

–      Яким чином було зміцнено армію Данила?

–      Які наслідки мала битва під Дорогочином?

–      У якому році Данило утвердився у Галичі?

–      Які риси характеру притаманні Данилу?

«Калейдоскоп подій» (письмово у зошит)

 До дат доберіть події:

1. 1205 р.              А. Роки життя Данила Галицького (1 – Б)

2. 1199 р.              Б. Смерть Романа Мстиславича (2 – В)

3. 1238 р.              В. Утворення галицько-Волинської держави (3 – Г)

4. 1201 – 1264 рр.         Г. Утвердження Данила в Галичі (4 – А)

«Розшифруй поняття або термін» (усно)

Громадянська війна – збройна боротьба за владу в державі із залученням до неї різних прошарків населення.

Самодержавство – форма правління з необмеженою владою однієї особи.

Галицько-Волинська держава – держава, яка утворилася внаслідок об’єднання Галичини на Волині.

«Історична картографія» (усно)

Скориставшись картою в підручнику ,дайте відповіді на запитання:

–      Землі яких князівств входили до складу держави Романа Мстиславича?

–      З якими країнами межували кордони держави на заході та півночі?

–      Яке з міст, позначених на карті, було найзахіднішим?

«Історичне джерело» (усно)

Які літописні уривки стосуються Романа Мстиславича :

А. «Був державцем всієї Руської землі».

Б. «Високо сидиш ти на своїм золото кованім престолі».

В. «Ревно наслідував предка свого Мономаха».

Г. «За ним же Україна багато потужила».

Д. «Вікопомний самодержець всієї Русі».

 «Вислови думку»(усно)

Одним реченням учні висловлюють думку про князів: Романа та Данила, а також формулюють власне ставлення до них.

На мою думку, обидва князі заслуговують на повагу, тому що вони боролися за зміцнення своєї держави та дбали про її єдність.

Домашнє завдання:

Опрацювати §17

Виконати тести та прислати скрін шот результату (в зошит тести писати не потрібно)

https://onlinetestpad.com/ua/test/46655-galicko-volinska-derzhava

06.04.2020р

Заняття на тему: «Галицько-Волинська держава. Монгольська навала».

Завдання: виконати підсумкові тести у зошиті по вищезазначеній темі. 

https://test.izno.com.ua/galitsko-volinska-derzhava-mongolska-navala/

Заняття на тему: «Монгольська навала на українські землі.»

Мета: ознайомити учнів з особливостями організації військових походів

монголів на Русь у ХІІІ ст., охарактеризувати сутність управління монгольськими ханами  завойованих земель; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела; працювати з картою, розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів, робити узагальнення й висновки; виховувати  повагу до героїчного минулого свого народу і готовність захищати свою Батьківщину в тяжку годину.

Терміни: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик.

Основні дати: 1223 р.,1237 р., 1239 р., 1240 р., 1241 р.,1245 р.

Учитель. Сьогодні ми будемо характеризувати   початок  ХІІІ століття. Саме в цей період в Центральній Азії відбувалися процеси і явища , яким судилося відіграти визначальну роль у долях народів Євразії. (Слайд 2)

 Монгольська навала і, як наслідок, ненависне ярмо були однією з найтрагічніших сторінок історії. Разом з тим, безперервна боротьба населення Київської Русі свідчила про те, що не існує на світі сили, здатної знищити волю до перемоги та звільнення.  Розповідь  про завоювання Чингісхана в Азії (розповідь супроводжується слайдами 3-6).

1.Робота з джерелами (за підручником).  Опрацювати уривок з літопису і виконати завдання (Слайд 16)

2.Похід монгольських орд на Галичину та Волинь. У зошит скласти і написати «Літопис походу монгольських орд на Галичину та Волинь»(має містити  дані про рік наступу монголів, які міста захопили, чим закінчився похід).

3.Суть та наслідки золотоординського ярма. Складання опорного конспекту( у зошит)

4. Робота з термінами: «ярлик», «баскаки», «Золота Орда» (Слайд17)

Усно дати відповіді на запитання:

1.Про що ви сьогодні дізналися?.

2.Якими були напрямки вторгнення орд хана Батия на території України та інших європейських державу 1237-1241 рр.?

3. Коли монголи захопили м. Київ?

4.У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди?

 Підбиття підсумків

У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголо-татар. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель. Проте героїчний опір Русі підірвав завойовницький запал монголів. Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої монгольської імперії. Руські князівства надовго потрапили під панування монголо-татар.

Монголо-татарська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монгольське панування затримало і змінило їхній подальший розвиток. 

Використовуючи додатки, написати повідомлення про одну з подій від імені очевидця.

Додатки

 Битва на р. Калка

Монгольська навала прийшла на Русь 1237 року, але вперше на теренах Київської Русі вона почалась 1223 року. Найкращі полководці Темучина (Чингісхана), Джебе і Субедей мали намір напасти на половців. Князі Київської Русі Данило Галицький, Мстислав Удатний, Мстислав Чернігівський приєднались аби підтримати половецького князя Яруна Половецького. Їхнє військо досягло до 50-60 тисяч воїнів. У монголів було лише 25 тисяч.

Не маючи плану дій, першими у бій ринулись половці, а Мстислав Чернігівський підтримав їх. Скориставшись цією помилкою Джебе і Субедей атакували легкою кіннотою, заманюючи до себе в табір. Отримавши тактичну перевагу, монголи контратакували. В розпал бою Данила Романовича поранили, і йому довелось відступати із Мстиславом Удатним разом з військом. Половці під час бою почали втікати. Проте Мстислава Чернігівського в першому бою не перемогли, і його табір почали штурмувати. Три дні йшов штурм. Не перемігши в бою, його здолали хитрістю під час переговорів. Він погодився дати платню за військо і за себе, але монголи його підступно вбили.

Війна в Північно-Східній Русі

В історичній літературі час від часу повторюється думка, ніби вторгнення полчищ Монгольської держави в Русь було несподіванкою для її князів. Цим пояснюється неузгодженість дій руських князів перед лицем ворога, розпорошеність сил, непідготовленість до оборони міст і фортець. Та джерела свідчать про інше. У Північно-східних князівствах Русі заздалегідь стало відомо про підготовку монгольських ханів до вторгнення за Волгу.

1237 року монголи дали знати про себе знову, внук покійного Чингізхана, Батий зібравши військо пішов у новий похід.

Першим їм потрапило під руку Муромо-Рязанське князівство. Батий відправив посольство до рязанського князя Юрія Ігоровича з вимогою покори і сплати десятини.

Зібрана князем рада постановила дати відсіч ворогові. Рязанське військо зустрілося з монгольським поблизу південних кордонів князівства. Прекрасна пам'ятка літератури «Повість про розорення Рязані Батиєм» повідомляє, що після запеклої січі ледве здолали рязанців сильні полки татарські. Але все рівно — місто було жорстоко знищене.

По дорозі у Володимиро-Суздальське князівство монголи нищили все що бачили. Мешканці намагались чинити, хоча і малочислений, але опір. Наприклад боярин Євпатій Коловрат зібрав загін в 1700 чоловік, намагавсь розпочати партизанський рух проти монголів. Але його загін потрапив у засідку. Всіх повстанців монголи закидали 160 кг камінням.Про ці всі події також описуються у повісті «Повість про розорення Рязані Батиєм».

Коли Батий добрався до Володимира, він не застав князя Юрія Всеволодича який збирав військо для відсічі. Тому він спочатку знищив місто Москва, і місто Суздаль. Коли ж повернувся до Володимира, то відразу почав штурм міста. Місто було спалене. Все Владимиро-Суздальське князівство захоплене монголо-татарами.

Спустошення Переяслава та Чернігова.

На допомогу обложеним встиг з дружиною князь Мстислав Глібович, але майже всі його воїни полягли під стінами града. Монголо-татари увірвалися до Чернігова, перебили жителів і дотла спалили будівлі

1239 року Батий привів свою кінноту на південь Русі. У березні 1239 року численний загін кочовиків штурмом здобув Переяславль і перебив усіх його жителів. Мало не миттєве здобуття ворогом Переяслава досі дивує істориків і археологів, адже він був надійно укріпленим містом і багато десятиліть захищав Руську землю від печенігів, а далі — й половців. У жовтні 1239 року військо Батия за два дні захопило й Чернігів, фортифікації якого поступалися в Русі хіба що Києву. На допомогу обложеним встиг з дружиною князь Мстислав Глібович, але майже всі його воїни полягли під стінами града.Монголо-татари увірвалися до Чернігова, перебили жителів і дотла спалили будівлі

Штурм Києва

Пізньою осінню 1240 року монголо-татарське військо з'явилося біля валів Києва. На шляху воно зруйнувало численні міста й укріплені замки Київської землі, що захищали її з півдня: Василів, Білгород, Витачів, невідому за назвою фортецю на Княжій Горі поблизу Канева та інші. Уперше для здобуття руського міста Батий зібрав усі свої війська, близько 200 тисяч воїнів й облогову техніку. Київ мав укріплення, яким не було рівних у східнослов'янському світі.

На величезних земляних валах висотою до 12 м височіли дубові стіни. Всередині зовнішнього пояса укріплень Ярослава міста знаходився внутрішній — місто Володимира, де, у свою чергу, стояла цитадель, «Ярославів двір».

У Києві сиділа випробувана у битвах залога на чолі з намісником князя Данила Галицького Дмитром, котрого князь посадив у місті напередодні Батиєвої навали. Біля 5 вересня 1240 року, відразу після наближення до Києва, Батий почав штурм. Але безуспішно. Лише 19 листопада він помітив, що найслабшим місцем Києва є Лядські ворота. Ворог підтягнув стінобійні машини впритул до валів. «Пороки» жбурляли кам'яні брили і дерев'яні колоди, щоб збити заборола, тарани безперервно били в брами, до стін приставили драбини. Ворота не витримали. Але далі, через великий опір, Батий пройти не зміг. Лише через декілька днів монгольські війська увірвались у місто. Почалась жорстока битва. Кияни чинили великий опір. Батию вдалось знищити багато людей. У десятинній церкві були зведені укріплення. Але церква не витримала і завалилась, поховавши під собою останніх захисників Києва.

Після 2-х тижнів штурму монголо-татари 6 грудня 1240 року змогли здобути Київ, знищивши переважну більшість його захисників і міщан, вони майже повністю зруйнували його (особливо Верхнє місто). Поранений намісник Дмитро був врятований Батиєм. Він зберіг йому життя за відчайдушний опір.